Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" липня 2016 р. м.Київ К/800/52224/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Горбатюк С.А.,

Мороз Л.Л.,

секретар судового засідання - Корінець Ю.О.,

за участю:

представника позивача - Яценко С.А.,

прокурора - Хорольського С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокуратури Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року у справі за позовом Львівської обласної організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» до прокурора Залізничного району м.Львова Бойка Олександра Валерійовича, третя особа, яка не заявляє самостійні позовні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_4, про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року ОСОБА_4, який на підставі ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України замінений належним позивачем - Львівською обласною організацією «Всеукраїнська спілка автомобілістів», звернувся з адміністративним позовом до прокурора Залізничного району м.Львова Бойка Олександра Валерійовича, у якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо звернення до господарського суду Львівської області з позовом до Львівської обласної організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» про звільнення земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, приведення її у попередній стан та повернення у володіння Львівської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про неправомірність та безпідставність дій прокуратури щодо пред'явлення позову до господарського суду, оскільки відсутні будь-які факти порушення позивачем інтересів Львівської міської ради щодо користування вказаною земельною ділянкою, а позивач правомірно на підставі договору користується земельною ділянкою, своєчасно та в повному обсязі сплачує орендну плату.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року, адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними дії прокурора Залізничного району м.Львова Бойка Олександра Валерійовича щодо наявності підстав порушень або загрози порушень інтересів держави Львівською обласною організацією «Всеукраїнська спілка автомобілістів» використанням земельної ділянки площею 0,9436 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, прокуратура Львівської області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суддів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

У касаційній скарзі зазначає про передбачене законом право прокурора на звернення до суду із позовною заявою в інтересах держави, а надання оцінки правомірності та наявності підстав пред'явлення позову відноситься до компетенції суду, який розглядає справу.

Львівська обласна організація «Всеукраїнська спілка автомобілістів» проти задоволення касаційної скарги заперечує, просить відмовити у її задоволенні, судові рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 листопада 2014 року прокурор Залізничного району м.Львова Бойко О.В. звернувся до господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради з позовом до Львівської обласної організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» про звільнення земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, приведення її у попередній стан та повернення у володіння Львівської міської ради.

Відповідно до ст.121 Конституції України, п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно п.3 ч.3 ст.20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 5, 6 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом: 1) звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями); 2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справ. Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент подання вищезазначеного позову) господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як передбачалося ч.ч.1, 2 ст.29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Отже, звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави є правом прокурора, який для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) у позовній заяві обґрунтовує наявність підстав для здійснення такого представництва.

Відповідно до ст.61 Господарського процесуального кодексу України питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 ГПК України; у випадку невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва суддя може повернути таку позовну заяву прокурора зокрема на підставі п.3 ч.1 ст.63 ГПК України.

Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності (ст.4-3 ГПК України), відповідно до ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд, відповідно до ст.43 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Адміністративний суд в межах своєї юрисдикції не вправі визначати наявність/відсутність підстав для звернення прокурора з позовом до господарського суду в інтересах держави, оскільки вирішення питання про наявність підстав для такого звернення відноситься до компетенції господарського суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Факт відмови господарським судом у задоволенні позову та неподання прокуратурою апеляційної скарги на рішення суду не є доказом протиправності дій прокурора зі звернення з позовом до суду, в тому числі висновків щодо наявності підстав порушень або загрози порушень інтересів держави використанням відповідачем земельної ділянки, які були покладені в обґрунтування позовних вимог. Подання прокурором позову здійснено відповідно до встановлених законом функцій прокуратури, в межах визначених законом повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оцінку ж обґрунтованості позовних вимог та звернення прокурора з позовом до господарського суду може надавати виключно господарський суд, який розглядає справу.

З урахуванням вищенаведеного заявлені у даній справи вимоги щодо оскарження дій прокурора Залізничного району м.Львова зі звернення до господарського суду Львівської області з позовом до Львівської обласної організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні судових рішень порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу прокуратури Львівської області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог Львівської обласної організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді